Законодательство Украины > Законы Украины > Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (актуал. 05.2013)


Закон України
Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, N 22, ст.171 )

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами N 2213-III від 11.01.2001, ВВР, 2001, N 11, ст.47 N 2980-III від 17.01.2002, ВВР, 2002, N 17, ст.124 N 662-IV від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 27, ст.209 N 1678-IV від 09.04.2004, ВВР, 2004, N 32, ст.385 N 2505-IV від 25.03.2005, ВВР, 2005, N 17, N 18-19, ст.267 N 2664-IV від 16.06.2005, ВВР, 2005, N 31, ст.420 N 3235-IV від 20.12.2005, ВВР, 2006, N 9, N 10-11, ст.96 N 3428-IV від 09.02.2006, ВВР, 2006, N 26, ст.215 N 3456-IV від 22.02.2006, ВВР, 2006, N 27, ст.234 N 3483-IV від 23.02.2006, ВВР, 2006, N 32, ст.271 N 424-V від 01.12.2006, ВВР, 2007, N 9, ст.67 N 996-V від 27.04.2007, ВВР, 2007, N 33, ст.439 N 1014-V від 11.05.2007, ВВР, 2007, N 33, ст.442 N 107-VI від 28.12.2007, ВВР, 2008, N 5-6, N 7-8, ст.78 - зміни діють по 31 грудня 2008 року }

{ Додатково див. Рішення Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008 }

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами N 309-VI від 03.06.2008, ВВР, 2008, N 27-28, ст.253 N 799-VI від 25.12.2008, ВВР, 2009, N 18, ст.247 N 884-VI від 15.01.2009, ВВР, 2009, N 24, ст.298 }

{ Щодо визнання неконституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду N 9-рп/2009 від 28.04.2009 }

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами N 1276-VI від 16.04.2009, ВВР, 2009, N 38, ст.535 N 1505-VI від 11.06.2009, ВВР, 2009, N 45, ст.690 N 2289-VI від 01.06.2010, ВВР, 2010, N 33, ст.471 N 2388-VI від 01.07.2010, ВВР, 2010, N 37, ст.496 N 2464-VI від 08.07.2010, ВВР, 2011, N 2-3, ст.11 N 3277-VI від 21.04.2011, ВВР, 2011, N 44, ст.465 N 3280-VI від 21.04.2011, ВВР, 2011, N 44, ст.466 N 4050-VI від 17.11.2011, ВВР, 2012, N 26, ст.273 N 4719-VI від 17.05.2012, ВВР, 2013, N 15, ст.97 N 5067-VI від 05.07.2012 N 5458-VI від 16.10.2012 N 5462-VI від 16.10.2012 N 406-VII від 04.07.2013 }


{ У тексті Закону слова "центральний орган виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики" та "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики" в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення" у відповідному відмінку згідно із Законом N 5462-VI від 16.10.2012 }


{ Матеріальна допомога по безробіттю, призначена відповідно до цього Закону до введення в дію Закону N 2505-IV від 25.03.2005 виплачується до закінчення строку її виплати або до припинення її виплати відповідно до статті 31 цього Закону відповідно до п.22 розділу II "Прикінцеві положення" Закону N 2505-IV від 25.03.2005 }


Цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Розділ I
Загальні положення

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1) загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;

2) суб'єкти страхування на випадок безробіття - застраховані особи, а у випадках, передбачених цим Законом, також члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик;


{ Пункт 3 статті 1 виключено на підставі Закону N 5067-VI від 05.07.2012 }

{ Пункт 4 статті 1 виключено на підставі Закону N 5067-VI від 05.07.2012 }


5) страховик - Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;

6) об'єкт страхування на випадок безробіття - страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім'ї, іншої особи) виникає право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, передбачених статтею 7 цього Закону;


{ Пункт 7 статті 1 виключено на підставі Закону N 5067-VI від 05.07.2012 }


8) страховий випадок - це подія, через яку:

застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу; { Абзац другий пункту 8 статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 799-VI від 25.12.2008 }

застраховані особи опинилися в стані часткового безробіття;

9) втрата роботи з незалежних від застрахованих осіб обставин - припинення трудового договору відповідно до статті 36 (пункти 1, 2, 3), статті 38 (у разі неможливості продовження роботи, а також невиконання роботодавцем законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору), статті 39, статті 40 (пункти 1, 2, 5, 6) Кодексу законів про працю України ( 322-08 ), а також з аналогічних підстав, визначених іншими законами, а для військовослужбовців - звільнення зі служби з поважних причин без права на пенсію (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, за станом здоров'я, у зв'язку із закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, через сімейні обставини або з інших поважних причин відповідно до законодавства про військовий обов'язок і військову службу);
{ Пункт 9 статті 1 в редакції Закону N 799-VI від 25.12.2008; додатково див. Рішення Конституційного Суду N 9-рп/2009 від 28.04.2009; із змінами, внесеними згідно із Законами N 1505-VI від 11.06.2009, N 4050-VI від 17.11.2011, N 5458-VI від 16.10.2012 }


{ Пункт 10 статті 1 виключено на підставі Закону N 5067-VI від 05.07.2012 }


11) найманий працівник - фізична особа, яка працює за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі та організації або у фізичної особи;

12) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає страхуванню на випадок безробіття та за який сплачено страхові внески (нею, роботодавцем);

13) страховий ризик - обставини, внаслідок яких особи можуть втратити роботу і потребують матеріальної підтримки та соціальних послуг за цим Законом; { Статтю 1 доповнено пунктом 13 згідно із Законом N 799-VI від 25.12.2008 }

14) страхові внески - кошти відрахувань на страхування на випадок безробіття, сплачені згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" ( 2464-17 ), кошти єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, спрямовані на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття відповідно до пропорцій, визначених законом; { Статтю 1 доповнено пунктом 14 згідно із Законом N 2464-VI від 08.07.2010 }

15) мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток розміру мінімальної заробітної плати і розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, встановлених законом, на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід). { Статтю 1 доповнено пунктом 15 згідно із Законом N 2464-VI від 08.07.2010 }

Терміни "застрахована особа", "страхувальники" та "роботодавці" вживаються у цьому Законі у значенні, наведеному у Законі України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". { Статтю 1 доповнено частиною другою згідно із Законом N 5067-VI від 05.07.2012 }


Стаття 2. Принципи страхування на випадок безробіття

Страхування на випадок безробіття здійснюється за принципами:

надання державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав;

обов'язковості страхування на випадок безробіття всіх працюючих на умовах трудового договору (контракту) та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, за цивільно-правовим договором, військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб - підприємців, а також добровільності такого страхування громадянами України, які працюють за межами України, членами особистого селянського та фермерського господарства, якщо вони не є найманими працівниками; { Абзац третій статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 799-VI від 25.12.2008; в редакції Закону N 2464-VI від 08.07.2010 }

цільового використання коштів страхування на випадок безробіття;

солідарності та субсидування;

обов'язковості фінансування Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття витрат, пов'язаних з наданням матеріального забезпечення у випадку безробіття та соціальних послуг в обсягах, передбачених цим Законом;

паритетності в управлінні страхуванням на випадок безробіття держави, представників застрахованих осіб та роботодавців;

диференціації розмірів виплати допомоги по безробіттю залежно від страхового стажу та тривалості безробіття;


{ Абзац дев'ятий статті 2 виключено на підставі Закону N 5067-VI від 05.07.2012 }


законодавчого визначення умов і порядку здійснення страхування на випадок безробіття.

Стаття 3. Законодавство про страхування на випадок безробіття

1. Законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України "Про зайнятість населення" та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

2. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про страхування на випадок безробіття, то застосовуються норми міжнародного договору.

3. Нормативно-правові акти щодо загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття розробляються, реєструються і застосовуються відповідно до законодавства України.

4. З питань, що регулюються цим Законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, посадові особи цих органів діють виключно на підставах, у межах та у спосіб, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Стаття 4. Особи, які підлягають страхуванню на випадок безробіття

1. Страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи - підприємці.
{ Частина перша статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законами N 799-VI від 25.12.2008, N 2464-VI від 08.07.2010 }


{ Частину другу статті 4 виключено на підставі Закону N 2464-VI від 08.07.2010 }


3. Особам, які підлягають страхуванню на випадок безробіття, видається свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яке є єдиним для всіх видів соціального страхування.

Порядок видачі та зразок свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування затверджуються Кабінетом Міністрів України.


{ Статтю 5 виключено на підставі Закону N 2464-VI від 08.07.2010 }


Стаття 6. Право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги

1. Право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи.

2. Право на забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону має також молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і яка потребує сприяння у працевлаштуванні на перше робоче місце у разі реєстрації в установленому порядку відповідних осіб як безробітних.
{ Частина друга статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законами N 662-IV від 03.04.2003, N 3428-IV від 09.02.2006, N 1014-V від 11.05.2007; в редакції Законів N 799-VI від 25.12.2008, N 5067-VI від 05.07.2012 }

3. Члени особистого селянського та фермерського господарства, якщо вони не є найманими працівниками, громадяни України, які працюють за межами України та не застраховані в системі соціального страхування на випадок безробіття країни, в якій вони перебувають, мають право на забезпечення за цим Законом за умови сплати страхових внесків, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
{ Частина третя статті 6 в редакції Закону N 2464-VI від 08.07.2010 }


{ Частину четверту статті 6 виключено на підставі Закону N 2464-VI від 08.07.2010 }


5. Працюючі пенсіонери у разі звернення до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні мають право на соціальні послуги щодо пошуку підходящої роботи, перенавчання та підвищення кваліфікації, а також на інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням профілактичні заходи відповідно до статті 7-1 цього Закону.
{ Статтю 6 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 799-VI від 25.12.2008; із змінами, внесеними згідно із Законом N 2464-VI від 08.07.2010 }

Стаття 7. Види забезпечення та соціальні послуги

1. Видами забезпечення за цим Законом є:

допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності;


{ Абзац третій частини першої статті 7 виключено на підставі Закону N 5067-VI від 05.07.2012 }

{ Абзац четвертий частини першої статті 7 виключено на підставі Закону N 5067-VI від 05.07.2012 }

{ Абзац п'ятий частини першої статті 7 виключено на підставі Закону N 2505-IV від 25.03.2005 }


допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.

2. Видами соціальних послуг за цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення" є:

професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях;

профорієнтація;

пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом організації громадських робіт для безробітних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; { Абзац четвертий частини другої статті 7 в редакції Закону N 5067-VI від 05.07.2012 }

надання роботодавцям, які працевлаштовують громадян, зазначених у частині першій статті 14 Закону України "Про зайнятість населення", компенсації відповідно до статті 26 Закону України "Про зайнятість населення"; { Частину другу статті 7 доповнено новим абзацом згідно із Законом N 5067-VI від 05.07.2012 }

надання роботодавцям - суб'єктам малого підприємництва, які працевлаштовують безробітних, компенсації відповідно до статті 27 Закону України "Про зайнятість населення"; { Частину другу статті 7 доповнено новим абзацом згідно із Законом N 5067-VI від 05.07.2012 }

надання громадянам віком старше 45 років, страховий стаж яких становить не менше 15 років, ваучера для підтримання їх конкурентоспроможності шляхом перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації за професіями та спеціальностями для пріоритетних видів економічної діяльності. { Частину другу статті 7 доповнено новим абзацом згідно із Законом N 5067-VI від 05.07.2012 }

інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.

У разі необхідності для проходження професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації особа:

направляється до закладів охорони здоров'я для проходження попереднього медичного та наркологічного огляду відповідно до законодавства;

забезпечується місцем проживання на період проходження професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації та їй компенсуються витрати на проїзд до місця проходження навчання та у зворотному напрямку в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, за погодженням з правлінням Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. { Частина друга статті 7 в редакції Законів N 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008, N 799-VI від 25.12.2008 }

Стаття 7-1. Профілактика настання страхових випадків

При виникненні страхового ризику Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття може здійснювати заходи, спрямовані на запобігання настанню страхових випадків, у межах коштів, передбачених бюджетом Фонду на такі цілі.

До профілактичних заходів належать:

фінансування витрат роботодавця на оплату праці працівників, яких з метою запобігання вивільненню тимчасово переведено за їх згодою на іншу роботу (до 6 місяців протягом року) за умови збереження за ними основного місця роботи;

фінансування витрат роботодавця на професійну перепідготовку або підвищення кваліфікації працівників, щодо яких є загроза вивільнення у зв'язку з реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, тимчасовим припиненням виробництва, за умови збереження за працівниками місця роботи;

інші профілактичні заходи, визначені правлінням Фонду.

Порядок здійснення профілактичних заходів, спрямованих на запобігання настанню страхових випадків, затверджується правлінням Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

Щодо осіб, які отримують допомогу по частковому безробіттю відповідно до статті 47 Закону України "Про зайнятість населення", не застосовуються профілактичні заходи, визначені у частині другій цієї статті.
{ Частина четверта статті 7-1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5067-VI від 05.07.2012 } { Закон доповнено статтею 7-1 згідно із Законом N 799-VI ( 799-17 ) від 25.12.2008 }

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7