Законодательство Украины > Законы Украины > Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (актуал. 05.2013)


Розділ V
Матеріальне забезпечення на випадок безробіття

Стаття 21. Обчислення страхового стажу

1. Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню на випадок безробіття та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем страхові внески в сумі не менш як мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.

Період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, отримання виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, крім пенсій (за винятком пенсії по інвалідності) та виплат за страхуванням на випадок безробіття, включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску.
{ Частина перша статті 21 в редакції Закону N 2464-VI від 08.07.2010 }

2. Страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а за періоди до його запровадження - у порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
{ Частина друга статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3483-IV від 23.02.2006; в редакції Закону N 2464-VI від 08.07.2010 }

3. Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала страхуванню на випадок безробіття або добровільно брала участь у системі страхування на випадок безробіття, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

У разі коли зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за такою формулою:

ТП = Св : В,

де ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається у місяцях;

Св - сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, сплаченого за відповідний місяць;

В - мінімальний розмір страхового внеску за відповідний місяць.

{ Статтю 21 доповнено новою частиною згідно із Законом N 2464-VI від 08.07.2010; в редакції Закону N 5067-VI від 05.07.2012 }

4. До страхового стажу прирівнюється трудовий стаж, набутий працівником за час роботи на умовах трудового договору (контракту) до набрання чинності цим Законом.

5. Строк проходження служби військовослужбовцями (крім військовослужбовців строкової служби) до запровадження страхування на випадок безробіття для цієї категорії осіб прирівнюється до страхового стажу у разі звільнення зі служби за станом здоров'я, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів без права на пенсію за умови реєстрації в установленому порядку в державній службі зайнятості протягом місяця - з дня взяття на облік у військовому комісаріаті, для інших осіб - з дня звільнення.
{ Статтю 21 доповнено частиною згідно із Законом N 799-VI від 25.12.2008 }


Стаття 22. Умови та тривалість виплати допомоги по безробіттю

1. Право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. { Абзац перший частини першої статті 22 в редакції Закону N 5067-VI від 05.07.2012 }

Право на допомогу по безробіттю зберігається у разі настання перерви страхового стажу з поважних причин, якщо особа протягом місяця після закінчення цієї перерви зареєструвалась в установленому порядку в державній службі зайнятості як безробітна. Поважними причинами є:

навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, клінічній ординатурі, аспірантурі, докторантурі з денною формою навчання;

строкова військова служба;

здійснення догляду непрацюючою працездатною особою за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 18 років, а також за пенсіонером, який за експертним медичним висновком потребує постійного стороннього догляду; { Абзац п'ятий частини першої статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3483-IV від 23.02.2006 }

інші поважні причини, передбачені законодавством України.

2. Застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців або звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7 і 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України , особи, зазначені у частині другій статті 6 цього Закону, мають право на допомогу по безробіттю у мінімальному розмірі.
{ Частина друга статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4050-VI від 17.11.2011; в редакції Закону N 5067-VI від 05.07.2012 }

3. Допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

4. Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років, а для осіб, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону, - 180 календарних днів. { Абзац перший частини четвертої статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5067-VI від 05.07.2012 }

Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 720 календарних днів.

5. У разі чергового визнання в установленому порядку застрахованої особи безробітною у межах двох років, протягом яких виплачується допомога по безробіттю, тривалість її виплати враховується сумарно.

6. У разі зміни застрахованою особою місця проживання виплата допомоги по безробіттю продовжується після реєстрації її в установленому порядку як безробітного за новим місцем проживання. { Частина шоста статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1276-VI від 16.04.2009 }

7. Допомога по безробіттю може виплачуватися одноразово для організації підприємницької діяльності безробітними, які не можуть бути працевлаштовані у зв'язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи, крім осіб, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону. Ця допомога виплачується особам, яким виповнилося 18 років, за їх бажанням.
{ Частина сьома статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5067-VI від 05.07.2012 }


{ Частину восьму статті 22 виключено на підставі Закону N 5067-VI від 05.07.2012 }

{ Частину дев'яту статті 22 виключено на підставі Закону N 5067-VI від 05.07.2012 }


Стаття 23. Розмір допомоги по безробіттю

1. Застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу:

до 2 років - 50 відсотків;

від 2 до 6 років - 55 відсотків;

від 6 до 10 років - 60 відсотків;

понад 10 років - 70 відсотків.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:

перші 90 календарних днів - 100 відсотків;

протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків;

у подальшому - 70 відсотків.

2. Допомога по безробіттю особам, зазначеним у частині другій статті 22 цього Закону, виплачується у мінімальному розмірі, який встановлюється правлінням Фонду. { Частина друга статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3483-IV від 23.02.2006; в редакції Закону N 5067-VI від 05.07.2012 }

3. Допомога по безробіттю особам, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин, призначається відповідно до частин першої та другої цієї статті, і її виплата починається з 91-го календарного дня.
{ Частина третя статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом N 799-VI від 25.12.2008; додатково див. Рішення Конституційного Суду N 9-рп/2009 від 28.04.2009; із змінами, внесеними згідно із Законом N 1505-VI від 11.06.2009 }

4. У середньомісячну заробітну плату (дохід) для обчислення допомоги по безробіттю включаються всі види виплат, на які нараховувалися страхові внески, які підтверджуються даними Єдиного державного реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України.

Допомога по безробіттю не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом.
{ Частина четверта статті 23 в редакції Закону N 5067-VI від 05.07.2012 }

5. Одноразова виплата допомоги по безробіттю для організації безробітним підприємницької діяльності здійснюється у розмірі допомоги по безробіттю, нарахованої відповідно до цієї статті, у розрахунку на рік.

6. Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, за погодженням з правлінням Фонду.


{ Статтю 24 виключено на підставі Закону N 5067-VI від 05.07.2012 }

{ Статтю 25 виключено на підставі Закону N 5067-VI від 05.07.2012 }

{ Статтю 26 виключено на підставі Закону N 5067-VI від 05.07.2012 }

{ Статтю 27 виключено на підставі Закону N 5067-VI від 05.07.2012 }

{ Статтю 28 виключено на підставі Закону N 2505-IV від 25.03.2005 }


Стаття 29. Допомога на поховання

1. Допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні, виплачується особам, які здійснювали поховання, у розмірі прожиткового мінімуму.

2. У разі смерті безробітного інваліда або особи, яка перебувала на його утриманні, за вибором осіб, які здійснювали поховання, виплачується допомога на поховання за цим Законом або допомога на поховання чи відшкодування витрат на поховання за іншими законодавчими актами. { Статтю 29 доповнено частиною другою згідно із Законом N 3483-IV від 23.02.2006 }
{ Стаття 29 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3483-IV від 23.02.2006 }


{ Статтю 30 виключено на підставі Закону N 5067-VI від 05.07.2012 }


Стаття 31. Припинення, відкладення виплат матеріального забезпечення на випадок безробіття та скорочення їх тривалості

1. Виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі: ( Абзац перший частини першої статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2505-IV від 25.03.2005 )

1) працевлаштування безробітного;

2) поновлення безробітного на роботі за рішенням суду;

3) вступу до навчального закладу на навчання з відривом від виробництва;

4) відрахування із навчального закладу; { Пункт 4 частини першої статті 31 в редакції Закону N 5067-VI від 05.07.2012 }

5) призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу;

6) набрання законної сили вироком суду про позбавлення волі безробітного або направлення його за рішенням суду на примусове лікування;

7) призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку; { Пункт 7 частини першої статті 31 в редакції Закону N 3483-IV від 23.02.2006 }

8) призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості;

9) подання письмової заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

10) подання письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості;

11) зміни місця проживання; { Пункт 11 частини першої статті 31 в редакції Закону N 1276-VI від 16.04.2009 }

12) закінчення строку їх виплати;

13) зняття з обліку за невідвідування без поважних причин державної служби зайнятості 30 і більше календарних днів;

14) відмови безробітного від двох пропозицій підходящої роботи або від двох пропозицій проходження професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості, у тому числі осіб, які вперше шукають роботу та не мають професії (спеціальності); { Частину першу статті 31 доповнено пунктом згідно із Законом N 799-VI від 25.12.2008 }

15) відмови від роботи за спеціальністю, професією, набутою після професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості; { Частину першу статті 31 доповнено пунктом згідно із Законом N 799-VI від 25.12.2008 }

16) смерті безробітного.


{ Частину другу статті 31 виключено на підставі Закону N 5067-VI від 05.07.2012 }


3. Виплата допомоги по безробіттю припиняється на період призначення безробітній жінці допомоги по вагітності та пологах, допомоги по догляду безробітним за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
{ Частина третя статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2505-IV від 25.03.2005, N 5067-VI від 05.07.2012 }

4. Виплата допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації відкладається на строк, що дорівнює періоду, протягом якого застрахованій особі відповідно до законів надається вихідна допомога або інші виплати при звільненні з підприємств, установ і організацій або закінченні строку повноважень за виборною посадою, що забезпечують часткову або тимчасову компенсацію втраченого заробітку.
{ Частина четверта статті 31 в редакції Законів N 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008, N 799-VI ( 799-17 ) від 25.12.2008 }

5. Тривалість виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації скорочується на строк до 90 календарних днів у разі: ( Абзац перший частини п'ятої статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2505-IV від 25.03.2005 )

1) звільнення з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин або за угодою сторін (на 90 календарних днів); { Пункт 1 частини п'ятої статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом N 799-VI від 25.12.2008 }

2) звільнення з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, а також з аналогічних підстав, визначених іншими законами, (на 90 календарних днів);
{ Пункт 2 частини п'ятої статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4050-VI від 17.11.2011 }


{ Пункт 3 частини п'ятої статті 31 виключено на підставі Закону N 799-VI від 25.12.2008 }


4) приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу (у тому числі за межами України) або здійснення іншої діяльності за винагороду в період одержання допомоги по безробіттю; { Пункт 4 частини п'ятої статті 31 в редакції Закону N 884-VI від 15.01.2009 }

5) порушення умов і строку реєстрації та перереєстрації як безробітного, а також недотримання рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню;

6) перереєстрації безробітного, який був знятий з обліку за невідвідування державної служби зайнятості більше 30 календарних днів без поважних причин та не сприяв своєму працевлаштуванню;


{ Пункт 7 частини п'ятої статті 31 виключено на підставі Закону N 799-VI від 25.12.2008 }


8) припинення без поважних причин професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості.

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7