Законодательство Украины > Законы Украины > Закон України Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання (актуал. 04.2013)


Розділ III
Забезпечення захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання

Стаття 8-1. Повноваження Верховної Ради України щодо забезпечення захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання

До повноважень Верховної Ради України щодо забезпечення захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання належать:

визначення основ державної політики у сфері захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання;

визначення правових засад регулювання відносин у сфері захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання;

затвердження основної дозової межі індивідуального опромінення населення та персоналу об'єктів, на яких здійснюється практична діяльність;

затвердження правового режиму радіоактивно забруднених територій; { Абзац п'ятий статті 8-1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012 }

затвердження розміру компенсації за перевищення річної основної дозової межі індивідуального опромінення;

затвердження Положення та персонального складу Національної комісії з радіаційного захисту населення України.
{ Розділ III доповнено статтею 8-1 згідно із Законом N 1248-VI ( 1248-17 ) від 14.04.2009 }

Стаття 9. Повноваження Кабінету Міністрів України, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади щодо забезпечення захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання

До повноважень Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади щодо забезпечення захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання належать:
розроблення і впровадження стандартів, норм та правил, виконання яких забезпечує неперевищення основних дозових меж опромінення людини та безпечне здійснення практичної діяльності;
здійснення методичного керівництва діяльністю державної системи обліку та контролю індивідуальних доз опромінення персоналу, експертних оцінок її повноти і достатності, а також проведення аналізів і оцінок стану дозових навантажень населення і персоналу;
організація і здійснення нагляду за виконанням заходів щодо захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання на відповідних територіях місцевими органами виконавчої влади;
здійснення державного контролю за безпечним веденням практичної діяльності;
здійснення міжнародного співробітництва у сфері захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання.

Стаття 10. Повноваження місцевих органів виконавчої влади щодо забезпечення захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання

До повноважень місцевих органів виконавчої влади щодо забезпечення захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання належить:
прийняття згідно з законодавством України рішень щодо застосування на відповідній території заходів втручання у разі радіаційних аварій;
організація проведення в установленому порядку щорічних обстежень з метою оцінки стану захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання та ведення екологічного паспорта території;
здійснення організаційного керівництва системою обліку та контролю доз опромінення населення на відповідній території;
організація контролю за виконанням заходів щодо захисту людини від впливу радіонуклідів, що містяться у будівельних матеріалах;
погодження планів заходів щодо захисту населення від радіаційних аварій та їх наслідків;
забезпечення постійної готовності засобів оповіщення населення відповідної території про виникнення радіаційної аварії;
організація контролю за виконанням заходів щодо захисту населення від радіаційних аварій та їх наслідків;
забезпечення населення, в місцях його проживання, інформацією щодо рівнів опромінення людини та заходів захисту від впливу іонізуючого випромінювання, що виконуються на відповідній території;
розроблення та впровадження регіональних програм захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання;
оповіщення населення у разі виникнення радіаційної аварії та інформування про рятувальні та профілактичні заходи у зв'язку з цим. ( Статтю 10 доповнено абзацом згідно із Законом N 2397-III ( 2397-14 ) від 26.04.2001 )

Стаття 11. Оцінка стану захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання

Оцінка стану захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання здійснюється з метою планування і проведення заходів захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання та аналізу ефективності цих заходів місцевими органами виконавчої влади.
Оцінка стану захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання проводиться згідно з такими основними показниками:
характеристика радіоактивного забруднення довкілля;
вірогідність радіаційних аварій, їх розмір та можливий вплив на людину;
ступінь готовності до ефективної ліквідації радіаційних аварій та їх наслідків;
аналіз доз опромінення окремих груп населення від усіх джерел іонізуючого випромінювання;
число осіб, які зазнали опромінення вище допустимих дозових меж;
аналіз забезпечення заходів захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання та додержання стандартів, норм і правил у цій сфері на відповідній території.
Результати оцінки щорічно заносяться в радіаційно-екологічний паспорт території. ( Частина третя статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2397-III ( 2397-14 ) від 26.04.2001 )
Форма та порядок ведення радіаційно-екологічного паспорта території затверджуються в установленому законодавством порядку. ( Частина четверта статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2397-III ( 2397-14 ) від 26.04.2001 )


Стаття 12. Регіональна програма захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання

Регіональна програма захисту населення від впливу іонізуючого випромінювання розробляється згідно з щорічною оцінкою стану захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання на відповідній території і повинна включати такі заходи:
пошук і виявлення джерел та шляхів, що спричиняють вплив іонізуючого випромінювання на людину;
реалізація заходів щодо знешкодження джерел і шляхів, що спричиняють вплив іонізуючого випромінювання на людину, та (або) захисту від цього впливу людини;
впровадження пунктів радіаційного контролю продуктів харчування на ринках і в інших місцях їх масової реалізації;
організація постів індивідуальних дозиметричних вимірювань згідно з нормативами, визначеними відповідними центральними органами виконавчої влади;
надання населенню безоплатних консультацій з питань захисту від впливу іонізуючого випромінювання, радіаційного контролю, дезактивації предметів побуту; ( Абзац шостий частини першої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2397-III ( 2397-14 ) від 26.04.2001 )
прокат, ремонт, атестація та обслуговування побутових приладів радіаційного контролю;
створення умов для проведення дозиметричних обстежень, радіометричних та дезактиваційних робіт на замовлення населення. ( Абзац восьмий частини першої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2397-III ( 2397-14 ) від 26.04.2001 )
Порядок розроблення регіональних програм захисту населення від впливу іонізуючого випромінювання визначається Кабінетом Міністрів України, а їх фінансування здійснюється згідно з законодавством України.

Стаття 13. Обов'язки фізичних та юридичних осіб щодо захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання під час здійснення практичної діяльності

Юридичні та фізичні особи, які здійснюють практичну діяльність, зобов'язані: ( Абзац перший статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2397-III ( 2397-14 ) від 26.04.2001 )
здійснювати систематичний контроль за радіаційним станом робочих місць, приміщень, території, в санітарно-захисних зонах та зонах спостережень, а також за викидами і скидами радіоактивних речовин;
розробляти обгрунтування додержання норм радіаційної безпеки щодо нової (модернізованої) продукції, матеріалів і речовин, технологічних процесів і виробництв;
планувати і проводити заходи щодо забезпечення захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання;
здійснювати контроль і облік індивідуальних доз опромінення персоналу;
організовувати проведення періодичних медичних оглядів персоналу;
регулярно інформувати персонал щодо рівнів іонізуючого випромінювання на робочих місцях та значення отриманих ним доз опромінення;
своєчасно інформувати органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, органи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки щодо виникнення аварійних ситуацій, порушень технологічних регламентів, які створюють загрозу для безпеки людини;
забезпечувати реалізацію прав громадян та їх об'єднань на надання інформації щодо стану захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання.

Стаття 14. Обов'язки юридичних і фізичних осіб щодо захисту людини у випадках радіаційних аварій

Юридичні та фізичні особи, які здійснюють практичну діяльність, забезпечують готовність до ліквідації радіаційних аварій згідно з вимогами стандартів, норм і правил захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання, а також умовами отриманих дозволів. До такого забезпечення належить наявність: ( Абзац перший частини першої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2397-III ( 2397-14 ) від 26.04.2001 )
переліку потенційно можливих радіаційних аварій і прогнозів їх можливих наслідків з відповідними обгрунтуваннями;
планів захисту персоналу і населення від потенційно можливих аварій та їх наслідків, погоджених з органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки та органами місцевого самоврядування та затверджених юридичними або фізичними особами і доведених до відома персоналу та населення; { Абзац третій частини першої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012 }

засобів оповіщення персоналу і населення;
засобів забезпечення ліквідації наслідків радіаційних аварій;
засобів медичного захисту людини від впливу опромінення;
засобів індивідуального захисту людини;
засобів індивідуального дозиметричного контролю;
аварійно-рятувального формування з числа персоналу.
У разі виникнення радіаційної аварії юридичні та фізичні особи, які здійснюють практичну діяльність, зобов'язані:
забезпечити виконання планів захисту персоналу і населення від впливу аварії;
інформувати про виникнення радіаційної аварії органи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування і оповіщати населення територій, на яких можливе підвищення рівня опромінення;
вжити заходів щодо подання медичної допомоги потерпілим внаслідок радіаційної аварії;
здійснити заходи щодо запобігання розповсюдженню радіоактивних речовин у довкіллі;
провести аналіз і підготувати прогноз розвитку радіаційної аварії і змін радіаційної обстановки;
вжити заходів для нормалізації радіаційної обстановки у ході ліквідації радіаційної аварії.

Стаття 15. Забезпечення захисту людини від впливу радіонуклідів, що містяться у будівельних матеріалах

Опромінення людей в жилих та виробничих приміщеннях не повинно перевищувати затверджених в установленому порядку нормативів.
Захист людини від впливу радіонуклідів, що містяться у будівельних матеріалах, забезпечується такими заходами:
вибором земельних ділянок для будівництва будинків і споруд з урахуванням рівня виділення радону з землі та рівня гамма-випромінювання;
проектуванням і будівництвом будинків і споруд з урахуванням захисту від надходження радону в повітря цих будинків та споруд;
веденням виробничого контролю за вмістом радіонуклідів, що містяться у будівельних матеріалах, прийняттям будинків і споруд в експлуатацію з урахуванням рівня вмісту радону в повітрі цих будинків та споруд і рівня гамма-випромінювання;
експлуатацією будинків та споруд з урахуванням рівня вмісту в них радону і рівня гамма-випромінювання;
зміною характеру використання будинків та споруд, якщо реальні дози опромінення людини перевищують затверджені в установленому порядку нормативи;
забороною застосування будівельних матеріалів і виробів з них, що не відповідають вимогам захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання.

Стаття 16. Забезпечення захисту людини від впливу радіонуклідів, що містяться в продуктах харчування, продовольчій сировині та питній воді

Вміст радіонуклідів у продуктах харчування, продовольчій сировині та питній воді не може перевищувати затверджених в установленому порядку норм.
Продукти харчування, продовольча сировина та питна вода, а також супутні матеріали, що контактують з ними під час виробництва, зберігання, транспортування і реалізації, підлягають сертифікації в порядку, який визначається законодавством України.

Стаття 17. Забезпечення захисту людини під час лікування та здійснення медичної діагностики

Використання у медичній практиці будь-яких джерел іонізуючого випромінювання повинно здійснюватися з обов'язковим застосуванням засобів індивідуального захисту та контролю доз опромінення пацієнтів.
Дози опромінення пацієнтів під час лікування та здійснення медичної діагностики повинні бути настільки низькими, наскільки це можливо для діагностичних або лікувальних цілей, та не перевищувати затверджених в установленому порядку норм.
Доза опромінення, отримана пацієнтом при медичному втручанні, повинна реєструватися, а інформація щодо дози опромінення повинна зберігатися в архівах медичних установ протягом 50 років, а по закінченні зазначеного строку передаватися до Національного архівного фонду.
Пацієнту надається на його вимогу повна інформація про очікувану чи отриману ним дозу опромінення та про можливі його наслідки.
Пацієнт має право відмовитися від медичного втручання, пов'язаного з його опроміненням, за винятком, коли таке втручання пов'язане з виявленням небезпечних інфекційних захворювань.

Стаття 18. Система контролю та обліку доз опромінення населення

Система контролю та обліку доз опромінення населення спрямована на визначення критичних груп людей залежно від умов та місця проживання чи розташування робочих місць та реєстрацію індивідуальних доз опромінення осіб, віднесених до критичної групи.
Щодо осіб з критичної групи людей здійснюється обов'язковий контроль та облік індивідуальних доз опромінення за умови, що величина ефективної дози опромінення будь-якої людини з критичної групи перевищує дозову межу, яка встановлена відповідними нормативами.
Облік індивідуальних доз опромінення людей, віднесених до критичної групи, ведеться в районному (міському) дозовому реєстрі опромінення, організацію ведення якого здійснюють місцеві органи виконавчої влади.

Визначення, облік та контроль доз опромінення персоналу та населення забезпечуються шляхом створення єдиної державної системи контролю та обліку індивідуальних доз опромінення. Забезпечення організації створення та функціонування цієї системи покладається на орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки.
{ Статтю 18 доповнено частиною четвертою згідно із Законом N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012 }

Порядок створення єдиної державної системи контролю та обліку індивідуальних доз опромінення визначається Кабінетом Міністрів України.
{ Статтю 18 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012 }

1 | 2 | 3 | 4 | 5